25.05.2016 Трускавець Розмір шрифту: [+] [-]

Руслан Козир: Влада повинна віддзеркалювати потреби суспільного розвитку, держави, а не клану

Успіхи Трускавця, здобуті впродовж останніх п’яти років, пов’язані з іменем міського очільника Руслана Козира – стратега, новатора, людини, яка отримала всеукраїнське визнання – увійшла в десятку кращих мерів України, вибудовувала для міста перспективу європейського курорту, була вимогливою до себе і громади, вміла жертовно працювати … У період його каденції місто впевнено виграло битву за енергетичну незалежність, була напрацьована й впроваджувалася у життя комплексна програма промоції відпочинково-оздоровчих можливостей курорту, з аутсайдерів економічного розвитку в 2010 році Трускавець у 2015 році посів почесне друге місце після Львова, а за темпами інвестицій обійшов й столицю Галичини…

Руслан Козир й сьогодні має багато планів та задумів стосовно участі у житті рідного міста. Почуває себе абсолютно комфортно й впевнено, запевняє, що тепер значно активніше спілкується з трускавчанами, які раніше, можливо, мали певну пересторогу з огляду на статусність посади міського голови. В інтерв’ю, яке пропонуємо нашим читачам, він ділиться своїм досвідом, думками, аналізує процеси, які відбуваються у місті.

 - Руслане Ярославовичу, ви були міським головою Трускавця у 2010-2015 роках. У цей період у місто отримало поступ у багатьох сферах. Якими були пріоритети, сформовані вашою командою?

козир.png

- Пріоритет завжди формується з проблематики. А проблем наприкінці 2010 року не бракувало. Майно міста в заставі, КП «Наше місто» - банкрут, у комунальників нема зарплат, а у людей  - води та тепла…  Ми тоді вдались до радикальних кроків оздоровлення міської господарки – реорганізували комунальні підприємства, поставили конкретні цілі в кожній галузі і їх прагнули досягти.  Результат – люди мають не погодинне, як було, а цілоденне водопостачання. Наша концепція переходу на індивідуальні системи опалення, на автономні котельні для комунальних закладів одразу почала давати плоди: кілька зим підряд місто немає жодних проблем, не переживає кризових явищ. Далі ми запровадили  термомодернізацію будівель шкіл, садків, багатоповерхівок. Місто стало енергонезалежним та енергоощадним. Ефект та комфорт відчули усі.

З метою безпеки громадян і гостей міста у нас була запроваджена система відеонагляду, чим не всі обласні центри можуть похвалитися. Реалізовано план облаштування центральної частини міста. Трускавець став ще більш привабливим і сучасним. І якщо сьогодні порівнювати Трускавець з іншими містами, то, без перебільшення, можна стверджувати: те, що ми зробили у Трускавці, іншим містам не під силу. Сьогодні навіть львів’яни визнають, що наша господарка на дві голови вища, ніж господарка Львова. Хоча зрозуміло, що Львів з його ресурсами і потенціалом не може порівнятися з Трускавцем, але наша практика і наші кроки засвідчили: ми таки зробили революцію в комунальній сфері.

- Є такий термін «правонаступництво влади». Руслане Ярославовичу, ви моніторите ситуацію у місті, аналізуєте рішення та дії нинішніх очільників міста. На вашу думку: чи отримали продовження починання, запроваджені за вашої каденції?

 - Спостерігаючи сьогодні за тим, що діється у місті і які кроки робить влада – можу сказати одне: нічого радикального не відбувається, а все функціонує рівно за тим алгоритмом, який був запроваджений за моєї каденції. Вважаю, що вже це є певним позитивом, хоча нинішня влада усіляко намагається нівелювати здобутки попередніх років, говорячи огульно про якісь негативи. Можливо, вони вважають негативом те, що ми їм залишили плюсовий профіцитний бюджет? Якщо запевняють, що міська господарка не так функціонує – нехай внесуть свої пропозиції стосовно її реформування. Якщо структура міської ради не відповідає потребам – нехай її видозмінять. Але цього новаторства немає.

 Сьогодні міські очільники багато говорять про  інвестиційний клімат. На жаль, не можу стверджувати, що він у місті є сприятливим, оскільки дії влади абсолютно закриті, не налаштовують на співпрацю з інвесторами. Знаємо непоодинокі випадки, коли  приховуються прийняті кулуарно рішення,важливі  питання обговорюються на закритих заходах, куди не допускають журналістів.  На мою думку, такі речі є недопустимі, а державному чиновнику, який  приховує інформацію від громадськості просто не місце у міській раді. Влада сьогодні має демонструвати абсолютну відкритість.Дивно, що нинішнє керівництво Трускавця цього не розуміє.

 Аналізуючи рішення, які приймає виконавчий комітет чи рада, можу стверджувати: у більшості з них містяться корупційні чинники. Звичайно,за протиправні дії чиновники мали б нести відповідальність, хоча в часі нинішнього кризи правоохоронних органів, вони відчувають вседозволеність і безкарність.

Якщо брати до уваги термін «правонаступництво» - то ми сьогодні, як спільнота, на мою думку, перебуваємо у зародковому стані. Щоразу з приходом нового керівництва і на місцях, і в державі вцілому нав’язуються нові правила. Здебільшого виходить так, що одна влада налаштована на задоволення інтересів одного клану, інша – іншого. А влада повинна віддзеркалювати потреби суспільного розвитку, держави, а не клану.

Для мене абсурдноте, що нинішня міська влада каже до людей: а ви за нас не голосували. А в нас, вибачте, що Північна Корея, усі стовідсотково мають демонструвати свою лояльність? Хочу спитати цю владу: а ви що, підтримували усі кроки попередньої? Та, навпаки, ви постійно були в опозиції і блокували необхідні для громади рішення. І коли сьогодні чую, як говорять у владі: ми шукаємо інвесторів, хочу нагадати - саме ви спричинилися до того, аби інвестори до нас не прийшли, не збудували аквапарк… Слів «запрошуємо інвесторів» мало, потрібно для них створити умови та визначити чіткі правила гри. А цього немає. Якщо сьогодні влада переслідує підприємців та неугодних владі громадян, нав’язує свою неправову позицію - то про який інвестиційний клімат можна говорити. І ще - якщо сьогодні кроки влади спрямовані не на те, аби займатися системним реформуванням, а йде безперервний перерозподіл коштів на свою користь – то про яку довіру людей до неї може йти мова.

- Руслане Ярославовичу, якщо ви аналізували прийнятий цього року головний фінансовий документ міста, то якби ви його охарактеризували: бюджет розвитку чи проїдання?

- На моє переконання – це звичайний дерибан. Якщо у черзі на отримання коштів з міської казни стоять усі, хто мав дотичність до виборчої кампанії нинішніх очільників, і кажуть – і нам щось дайте, то, вибачте, про яке раціональне використання коштів міського бюджету можна говорити?

 Я завжди наполягав на тому, що бюджет міста повинен бути інвестиційним.Сьогодні ж, на мою думку, кошти є корупційними чинниками для збагачення тих чи інших кланів і розподіляється на догоду тим, хто  якимось чином був дотичний до місцевих виборів. Я є категоричний у тому плані, щоби виділяти кошти з міського бюджету на покриття збитків комунальних підприємств або на те, аби вони якимось чином закривали свої фінансові питання. Бюджети за час моєї каденції можна проаналізувати і чітко подивитися куди і як йшли гроші, вони в першу чергу носили інвестиційний характер. Часто мені дорікали тим, що Козир плутає посаду міського голови з діяльністю у бізнесі. Я вам скажу – вони були абсолютно праві. Я кожну копійку збирав докупи, а потім виключно у публічний спосіб ми приймали рішення, як маємо ці кошти використовувати. Сьогодні  ж відбувається усе до навпаки. Це – велика проблема.

 - Ми частково зачепили тему протестних акцій підприємців, які сколихнули Трускавець, хочемо віддати належне їхній згуртованості та наполегливості, вони таки домоглися від міських можновладців зрозумілих і прозорих умов ведення бізнесу. Що б ви порадили підприємницькому середовищу Трускавця. Як комунікувати з нинішньою владою, як відстоювати свої права?

-Я надзвичайно позитивно сприймаю той факт, що підприємницьке середовище відстояло свої інтереси, оскільки завжди був на боці людей, які самозайняті, роблять свою справу, бо це – люди, які творять державу. І я дуже втішений з того, що вони зуміли відстояти свої права у протистоянні з чиновниками, які взагалі жодним чином не долучилися до того, аби створити їм робочі місця. Якимось абсурдом виглядає, що чиновник блокує роботу підприємцям. Моя позиція така: бізнес завжди самостійно вирішує питання. Але він є залежним від влади в тому плані, що до влади інколи добираються, вибачте, самодури, які з тих чи інших причин чинять різного роду перепони. Для того, аби такого не було – треба добре зважувати, коли обираємо владу. А бізнес має боронитися однозначно. Відстоювати свої інтереси, гуртуватися й розуміти, що сьогодні влада жодним чином не може нав’язувати бізнесу незрозумілих чи незаконних правил гри. Для підприємців усе має бути відкрито, тоді це є поле для інвестиційної діяльності і приходу потенційних інвесторів у місто.

- Впродовж останніх років в Україні намагаються реформувати освітянську та медичну сфери. Якими ви бачити ці процеси у Трускавці?

- Сьогодні питання реформи пов’язане з косметичними заходами. Що стосується реформи медицини міста – то вона жодним чином не проводиться, ми могли це спостерігати і під час моєї каденції. Реформа нашої міської комунальної лікарні зводилася до її комерціалізації, збільшення платних послуг, можливості розвивати приватний медичний бізнес. Й це подавалося як реформа. Сьогодні реформа має носити глибокий, ґрунтовний зміст , бо реформа – це зміна суті. Якщо ми сьогодні накладемо нові поняття на радянську форму медицини – то зможемо, для прикладу, оновити слухавку в лікаря, а суттєво нічого не зміниться. Нині медичні технології і рівень медичної галузі, скажімо, у Польщі пішли далеко вперед. А якщо брати Німеччину чи Ізраїль, то рівень медицини у цих країнах на кілька голів вище за наш. І не дивно, що люди там живуть довше на десятки років. Для того, аби ми могли хоча б якимось чином дотягуватися до цього, треба робити дуже радикальні і непопулярні кроки. Маємо гострий дефіцит фахових кадрів, і це визнають лікарі. Я завжди був прихильником оптимальних речей, тобто якщо ми виділяємо кошти, то вони повинні приносити очікуваний результат. А сьогодні бачимо, що ті кошти, які ми скеровували з бюджету у попередні роки, працювали здебільшого на задоволення потреб керівництва лікарні.

- Гострі дискусії у суспільстві викликає й впровадження адміністративно-територіальної реформи. Трускавецький мер об’їжджає навколишні села і говорить про те, що вони будуть долучені до Трускавця. На вашу думку, як ця реформа повинна бути втілена і що матиме місто від  обєднання з навколишніми населеними пунктами?

- Адміністративно-територіальна реформа в державі – це перша реформа, без реалізації якої неможливо реалізувати зміни в інших галузях. Те, що стосується адміністративно-територіальної реформи Трускавця й ідей, з якими носиться теперішній мер щодо обєднання з далекими селами, то хотів би пояснити їхню утопічність на конкретних цифрах. Хтось може пояснити, яким чином обслуговуватиметься село Орів, яке знаходиться на відстані 57 км від Трускавця, якщо йдеться про дорогу прямого сполучення, якщо через Стрий – 80 км? То яким чином це село можна долучити до нас? Те саме стосується села Зимівки: якщо брати через ліс, то найближча відстань до села – 15 км, якщо через Уличне – 27 км. І в мене є питання, якщо ми сьогодні в місті не можемо належним чином утримувати свої дороги, то хто буде утримувати більше сотні кілометрів цих сільських доріг?

 І найважливіше запитання: чи хтось дослухався до думки платників податків Трускавця, чи готові вони утримувати інфраструктуру цих населених пунктів. Я,наприклад, розумію, що це є речі абсолютно неймовірні для нас, які неможливо реалізувати. Це - ідея-фікс, яка немає під собою жодного здорового глузду. Сьогодні оптимальним варіантом у вирішенні питання адміністративно-територіальної реформи міста є об’єднання з навколишніми селами Станелею і Модричами. Я є прихильником такого об’єднання, бо ми можемо інтегрувати ці села в Трускавець і за рахунок їхніх територій розвинути оздоровчий, рекреаційний, туристичний і, що немало важливо, економічний потенціал нашого міста-курорту.

Ще одне, на що варто акцентувати увагу. На мій погляд, адміністративно-територіальна реформа в державі повинна проводитися у дуже жорсткий спосіб – держава в один момент повинна заявити, що буде так, а не інакше. Тоді й буде результат. Важливою також є і позиціє громадян. Бо якщо говорити про реформи в державі, то складається враження, що ми в очікуванні чуда: хтось має за нас все зробити, а нас просто перемістити в часі, коли вже реформи завершено. Такого не буває – ми повинні діяти – то й реформи в державі відбудуться.

Розмову вела Дарина КРАВЕЦЬ

Социальные комментарии Cackle